Гіперактивна дитина

Що робити, якщо в дитини гіперактивність? До яких лікарів потібно звернутись для діагностики? Які існують ознаки та причини гіперактивності у дитини? Рекомендовані терапії для дітей з гіперактивністю. 

Гіперактивна дитина

Гіперактивність: причини, ознаки, діагностика

«Гіперактивність», як явище, може розглядатись як особливість функціонування нервової системи дитини та в нормі. Як стан характерне для певного вікового періоду. Це означає, що багато батьків та вихователі, говорячи про дитину, можуть використовувати поняття «гіперактивна» (особливо в період з 3 до 5 років), але як правило, з часом «гіперактивна дитина» виростає і вся симптоматика зводиться нанівець. Дорослі часто можуть плутати дитячу активність, в рамках норми, з гіперактивністю, часом просто тому, що такій дитині потрібно приділяти більше уваги, він частіше травмується, у нього частіше виникають труднощі з однолітками. Інша річ клінічна гіперактивність.

Причини гіперактивності:

- Генетична обумовленість, в основному по линії батька;

- Органічне ураження головного мозку (неблагополучне протікання вагітності; недоношеність; черепно-мозгові травми та інтоксикація дитини);

- Неблагополучні умови соціальної ситуації розвитку (в сім'ї, школі);

- Морфологічні особливості головного мозку, особливо лобових відділів.

Ранні прояви гіперактивності:

  • В 1-2 роки гіперактивність може проявлятися підвіщеною нервозністю дитини, дратівливістю, плаксивістю, порушеннями сну.
  • В 3-4 роки вже можуть спостерігатись порушення друбної моторики, імпульсивність, агресивні прояви.

Але, як правило, батьки починають звертатися до фахівця тільки на момент підготовки дитини до відвідування школи і / або на початковому етапі навчання. Гіперактивність, якщо вчасно не почати корекційну роботу, небезпечна тим, що призводить до поступової соціальної дезадаптації дитини, а часом і до делинкветної поведінки.

Діагностика

Для діагностики гіперактивності необхідно звернутися до фахівця та пройти ЕЕГ (електроенцефалограму). Також необхідно пройти консультацію у психіатра, невропатолога, психолога. Як правило, гіперактивність зустрічається частіше у хлопчиків, ніж у дівчаток. Гіперактивність часто супроводжується розладами сну, наявністю фобій, лабільністю емоцій, незрілістю емоційно-вольової сфери. Також гіператкивність може входити в симптоматичну картину інших нозологій, наприклад, аутизм, розумова відсталість, різні мовні та сенсорні порушення.

Що робити, якщо у дтини гіперактивність?

Значущими питанням для батьків залишається «Що робити, якщо у дитини гіперактивність?» та  «Які є способи лікування?».

По-перше батькам необхідно звернутися до фахівця, щоб переконатися, що це дійсно гіперактивність (а не просто особистісні особливості дитини або завищені вимоги до нього з боку батьків) та виключити всі інші порушення / захворювання зі схожою симптоматикою. Рекомендовано звернутися до дитячого психіатра, педіатра, невропатолога, психолога.

По-друге, вже маючи діагноз можна вибрати оптимальну індивідуальну стратегію для дитини. Серед рекомендованих терапій для дітей з гіперактивністю можна виділити: поведінкову терапію, нейропсихологическую корекцію, холдинг терапію, Бос-терапія. При необхідності лікарем також може бути призначена і фармакотерапія. Важливим залишаються фізичні навантаження заняття спортом, плаванням. Метою всіх цих втручань навчити дитину направити енергію дитини в продуктивне русло та навчити її регулювати свою поведінку.

Рекомендовані терапії:

  • поведінкова терапія;
  • нейропсихологічна корекція;
  • холдинг терапія;
  • Бос-терапія.

 

Якщо у Вас є питання

Пишіть і ми з радістю вам допоможемо!