Розвиток емоційної грамотності у дітей з аутистичним спектром

Стаття розкриває особливості прояву ознак аутизму у кожній групі, за класифікацією О. Нікольської, крізь призму розвитку емоційної грамотності та соціальної компетенції малюків.

Розвиток емоційної грамоти дітей з РАС

Аутизм це особливість, яка відноситься до категорії викривленого психічного розвитку. Однієї конкретної причини виникнення аутизму немає - досі ведуться дослідження на тему виявлення причин аутизму. Існують лише певні припущення стосовно етіології порушення, які обумовлені деякими фізіологічними та психологічними причинами.

Така складність пояснюється тим, що прояви аутизму мають абсолютно різні ознаки та залежить від індивідуальних особливостей дитини. Спільним виступає лише порушення розвитку комунікативних навичок та, як наслідок, порушення соціалізації та затримка розвитку ряду навичок.   Варто зазначити, що деякі спеціалісти  виокремлюють чотири види тяжкості аутизму залежно від соціальної активності дитини. Автор класифікації  О. С. Нікольська, виділяє чотири групи, де перша є найбільш складною та зазначає, що патогенез хвороби залежить від особливостей групи захворювань.


Діти з 1 групою аутизму характеризується найбільшою відчуженістю від навколишнього світу, глибокою патологією, важкими порушеннями психічного тонусу,  діяльності, а саме довільних її проявів, порушенням поведінки.  Діти першої групи не мають потреби в міжособистісних  контактах, спілкуванні з оточуючими, що призводить до того, що вони не володіють соціально комунікативними навичками та не здатні до емоційних проявів.  Також, у них відсутні первинні форми афективного захисту, з’являться прагнення до  сталості навколишнього середовища.  Загалом вони розсіянні, повністю безпорадні, майже не володіють навичками самообслуговування тому завжди потребують сторонньої допомоги.  Виховання у дітей 1 групи емоційної грамотності надзвичайно тривалий процес, який потребує багато зусиль, адже саме у цьому випадку переважає найбільш виражена емоційна депривація.

Першим кроком у розвитку емоційної грамотності дітей з аутизмом є встановлення емоційного контакту з ним.  Стосовно дітей з першою групою аутизму, варто звернути увагу на наступні фактори при формуванні емоційної грамоти:

  • У дітей переважає відчуженість від навколишнього світу;
  •  Польова поведінка;
  • Розпад функції мовлення.

Тому одним з провідних завдань для психолога та для батьків є розвиток і налагодження емоційного контакту з дитиною, розвиток відчуття та сприймання дитини,  розвиток моторної координації, розвиток комунікативних здібностей і навичок самообслуговування.  Для цього можна використовувати такі психокорекції методи, які будуть у рамках  практичної діяльності,  ігрової діяльність та продуктивних видів діяльності дитини. Загалом виділяють дві форми роботи:  індивідуальна робота і сімейна. Спеціалісти рекомендують залучати дітей до ряду корисних ігор,  наприклад,  гра «Дощ! Град!»  Для неї потрібні іграшки приємного матеріалу, дрібного розміру. Потрібно взаємодіяти з малюком створюючи сюжетні ігри з іграшками, імітуючи дощ або град. У цей момент відбуваються сенсорна інтеграція дитини. Психолог повинен чітко описувати свої емоційні переживання під час «дощу» або «граду».  Проте варто пам'ятати, що імовірність того, що дитина стане розкидати дрібні предмети дуже велика. Але знання цієї закономірності дозволяє підготуватися заздалегідь, тому батьки або психолог має підібрати доречне місце для ігор, і коли гра перейде в розряд терапевтичної, відразу словесно позначити дії дитини.

Діти другої групи аутистичного відторгненням навколишнього, мають дещо іншу характеристику. Основним фактором виступає те, що вони мають можливість активної  боротьби з тривогою і страхами за рахунок стимуляції позитивного відчуття  та за допомогою численних стереотипів. Діти зазвичай мало доступні до контакту, не йдуть на розмову, не відповідають, більшість часу мовчать і можуть лише шепотіти. У дітей цієї групи симбіотичний зв'язок з матір'ю, виявляється наявність багатьох страхів та феномен тривожності.  Для розвитку емоційної сфери дитини цієї групи аутизму, спеціалісти пропонують використовувати наступні ігри:  гра «Сніжки»- для цього потрібні невеликі шматки вати. Психолог разом із дитиною ліплять сніжинки, формують руками деталі.  Зі словами «Давайте грати в сніжки» кидають їх один в одного.  У цей період необхідно розширювати знання та уявлення дитини про навколишній світ та надавати їй якомога більше нової емоційно забарвленої  інформації. Ще однією гарною та корисною спільною справою буде малювання.

Діти 3 групи  мають більш складні форми афективного захисту, які проявляються у вигляді патологічних проявів, компенсаторних фантазій з агресивною насиченістю, які спонтанно розігруванні дитиною, як захисна реакція. Тому головними особливостями цієї групи є інтереси та фантазії відстороненого характеру, розгальмування потягів, можливе агресивне ставлення до  оточуючих.  Для налагодження емоційного контакту спеціалісти рекомендують застосовувати методи та техніки, які можуть бути використовувані у індивідуальній формі з урахуванням вікових і фізичних особливостей дитини. Розвитку емоційної грамотності буде сприяти гра «Вечеря» - психолог буде допомагати дитині відтворити за допомогою ігрових предметів процес створення та подачі вечері, коментувати дії дитини з особливою емоційністю.  Окрім вивчення емоційно забарвлених виразів дитина навчиться навичкам самообслуговування.

У дітей з четвертою групою менше глибоких аутистичних бар'єрів але дисгармонічний розвиток сенсорних систем. Тому головними особливостями виступають переважання надчутливості – гіперчутливість, вразливість, лякливість, знижений настрій, боязкість, скутість. Для встановлення емоційного контакту та формування емоційної грамотності у дітей з 4 групою, психологи рекомендують застосовувати ляльковий театр під час корекційних занять.  Метою застосування лялькового театру є формування у дітей потреби у мовленні, спілкуванні, розширення понять про емоційний спектр людського реагування.

Під час занять з розвитку емоційної компетенції психологу потрібно спостерігати за своїм мовленням та емоційністю. Потрібно детально описувати, а після пояснювати стани реагування у різних ситуаціях, природу їх виникнення, та механізм утворення. Важливо пояснювати дитині так, аби їй будо зрозуміло та цікаво. Потрібно не налякати дитину, а зацікавити її.

Список використаної літератури

  1. Карвасарська І.Б. «В стороні. З досвіду роботи з аутичними дітьми.» - М., 2003.
  2. Кротенко В. І. "Психологічні корекційні програми для дітей з порушеннях психофізичного розвитку" - Навчально-методичний посібник - 2018.
  3. Нікольська О.С. Дитина з аутизмом. Шляхи допомоги / Нікольська О.С., Баенская О.Р., Ліблінг М.М- 2014
  4. Янушко Е.А. Ігри з дитиною з аутизмом. Встановлення контакту, способи взаємодії, розвиток мови, психотерапія. - М .: Теревинф, 2004.
Рейтинг: 
Якщо у Вас є питання

Пишіть і ми з радістю вам допоможемо!