Мовленнєвий розвиток дитини

Дана стаття розкриває усі основні положення та аспекти мовленнєвого розвитку дітей.

Розвиток мовлення

Формування мовлення дитини надзвичайно важливий процес, адже за допомогою діагностика якості мовлення дитини ми можемо спостерігати за розвитком мислення у малюка. Ще одним процесом, який тісно пов'язаний з утворенням мовлення є розвиток дрібної моторики, який в свою чергу впливає на розвиток пізнавальних функцій. Проте розвиток мовлення - це абсолютно індивідуальний процес, який протікає у кожної дитини по своєму. Основні положення процесу розвитку вербалізації полягають у тому, що малюк оволодіває розмовним мовленням та переводить свій пасивний словник в  активний,  розвивається розуміння зверненого мовлення та вираження власних думок почуттів за допомогою вербалізації.  

Існують 4 етапи становлення мовлення у малюка.

Серед цих етапів ми можемо виокремити такі:    

Перший  етап (від народження до 6-ти місячного віку)  - на цьому етапі відбувається підготовка дитини до вербального мовлення, перші голосові реакції з'являються з моменту народження- це крик та плач. Активно розвивається дихальна система та голосовий та артикуляційний відділ мовленнєвого апарату. В три-чотири місяці з'являється лепет.

Другий етап становлення вербального мовлення розпочинається у віці від шести місяців до трьох років. Протягом цього етапу відбувається перше свідоме утворення звуків та становлення активної вербалізації. Починаючи з шести місяців дитина може імітувати деякі окремі звуки та склади. Від одного року до трьох відбувається становлення активного мовлення та перехід слів із пасивного словникового запасу в активних - цей віковий період характеризується розумінням мовлення дорослих, проте розуміння набагато вище деяких вербальних можливостей дитини.  Тому у цей час дитина може розуміти звернену мову проте не якісно відображати свою відповідь.  Перші слова дитини загального характеру. У два-три роки словниковий запас активно накопичується тому на третьому році життя починає формуватися граматичне усвідомлення вербального мовлення дитини.

Третій етап характерний для дошкільників та починається у віці від трьох до семи років. На даному етапі відбувається найбільше накопичення словникового запасу,  активне розуміння та розвиток граматичної побудови вербального мовлення. У дитини з'являються навички слухового контролю над мовлення у більшості дітей відмічаються деякі дефекти мовлення, на кшталт проблем з вимовою звуку «р». У чотири роки дитина користуються простими реченнями, а у віці 5 років з'являються ускладнені граматичні обороти. На момент вступу до школи у малюка повинна бути сформоване правильне фонематичне сприймання, чітке розуміння та диференціація всіх звуків.

Четвертий етап становлення мовлення характеризується накопиченням словникового запасу. Він варіюється у рамках шкільної програми. Цей період триває від 6 до 17 років. На цьому етапі діти засвоюють мовлення, як граматичну одиницю, ціленаправлено та вербально. Головний критерій мовленнєвого розвитку дитини - вміння створювати граматичні та лексичні зв'язки, робити перекази, аналізувати звуки та склади.  Важливе значення має не тільки об'єм словникового запасу а його якість та вміння користуватися ним, тому дитина старшого дошкільного та шкільного віку повинна добре володіти навичками словотворення та словозміни.  Правильний і вчасний мовленнєвий розвиток дозволяє дітям легко засвоювати нові поняття та бути успішними у навчальній діяльності.

Спеціалісти з розвитку мовлення рекомендується застосовувати наступні вправи для розвитку мовлення у малюка:  ігри та вправи для розвиток дрібної моторики,  науково доведено, що дрібна моторика позитивно впливає на розвиток мовлення у дітей – підтвердження цієї гіпотези можна зустріти у роботи Л. С. Виготського «Мислення та мовлення».  Крім того, потрібно розвивати мовленнєве дихання, гарному засвоєнню словникового запасу сприяють рольові ігри та читання казок дитині. Дуже важливе значення має особисте спілкування батьків із дитиною та  емоційно забарвлене міжособистісне мовлення.  Іноді, проблеми вербалізації виникають у малюка тоді, коли з ним занадто мало спілкуються. Туму дуже важливо звертатись до дитини, ставити запитання та розмовляти так, наче вона вже вміє говорити. Появі мовлення також сприяє спілкування малюка з однолітками, які вже вміють розмовляти. Тому, частіше, у дитячих садках діти спілкуючись, відчувають потребу у вербалізації та починають розмовляти.

Список використаної літератури

  1. Александрова, О.В. «Развитие мышления и речи для малышей 4-6 лет» - 2013.
  2.  Реуцкая, О.А.  « Развитие речи у плохо говорящих детей»  - 2013.
  3. Янушко, Е.А. Помогите малышу заговорить. Развитие речи детей 1-3 лет- 2016.
Рейтинг: 
Якщо у Вас є питання

Пишіть і ми з радістю вам допоможемо!